«Мамо, мамо, подивися!» (про нашу першу медальницю)

«Мамо, мамо, подивися!», – радісно кричав мій син, гордо крокуючи з танцполу і несучи в руках свої перші нагороди: диплом, медаль і кубок. Тоді раділи всі: я, бабуся, мама партнерки і, звісно, наш тренер. Ми навіть подумати не могли! Наш перший турнір зі спортивно-бальних танців і... наша перша перемога!

Ось і закрутилося життя в ритмі танцю. Виснажливі тренування, змагання, перемоги. Ця ейфорія захопила наші сім'ї. Ми завжди з нетерпінням чекали турнірів, а потім з таким же нетерпінням стежили за кожним рухом дітей на паркеті і чекали результатів...

Кількість нагород безмежно зростала. Я їх дбайливо зберігала, збирала в папки і дуже часто переглядала, в душі пишаючись досягненнями свого сина. Збулася моя мрія. Я з дитинства мріяла займатися бальними танцями, але якось не склалося, не ті часи були. І ось зараз її втілює в реальність мій син...

Через якийсь час нагород стало стільки, що вони просто перестали вміщатися на полиці. І тут ми задумалися про те, що добре було б придбати якийсь тримач для медалей і кубків, щоб зберігати все це багатство в одному місці. Але за щоденною суєтою вирішення цього питання постійно відкладалося в довгий ящик.

І ось настав черговий день народження. Запрошені гості, йдуть приготування до святкування... Відчиняються двері, а на порозі стоїть хрещений і тримає в руках медальницю... Його першу медальницю! Нашу першу медальницю! Тоді вона була най-най: найкрасивіша, найоригінальніша, найяскравіша! Тому що зроблена своїми руками! Хрещений зробив такий потрібний і такий важливий подарунок своїми руками!!! Дитина була у захваті! Ми всі були у захваті!!!

Після дня народження минуло ще трохи часу, і ми обладнали «куточок чемпіона»: повісили красиві скляні полиці для кубків, а в центрі – той самий тримач для медалей від хрещеного.

Коли я дивлюся на цю медальницу з нагородами, мене відвідують думки про те, що завжди потрібно з чогось починати... Так, вона не така яскрава, не така велика, не така сучасна, але вона дала початок чогось нового...

Зараз в арсеналі мого брата (і хрещеного мого сина за сумісництвом) більше сотні розробок різних медальниць з дерева. Без полиць і з полицями для кубків; з поєднанням написів, фігур і фотографій; з різними контрастами кольорів, візерунків, малюнків та емблем; з цитатами великих людей; для різних видів спорту.

Безумовно, будь-яка нагорода повинна мати своє місце, і це місце має бути гідним. Я думаю, у нього вийшло...